У Вищій раді правосуддя відбулася презентація рекомендацій за результатами дослідження "Зовнішня комунікація представників/ць судової влади про хід та результати розгляду справ, пов’язаних із вчиненням сексуального насильства".

Дослідження підготував Аналітичний центр Асоціації жінок-юристок України «ЮрФем» за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) в межах Програми «Справедливість для всіх».

Правозахисниця, співзасновниця «ЮрФем», співавторка дослідження Лариса Денисенко детально розповіла про всі аспекти підготовки звіту. Зазначила, що авторки проаналізували близько двох тисяч інформаційних повідомлень судів на вказану тему. За її словами, до стилістики багатьох повідомлень, розміщених на офіційних інформаційних ресурсах судів, є суттєві зауваження, оскільки деколи заголовки та тексти нагадують публікації «жовтої преси».

Лариса Денисенко зазначила, що потрібно досягти такої форми подання інформації, яка давала б потерпілим змогу розуміти, що система правосуддя їх захищатиме, з повагою ставитиметься до їхнього приватного життя – без сексуалізації злочину. «Дуже важливо, щоб потерпіла виходила з тіні, відчувала турботливе ставлення системи правосуддя, не почувалася героїнею «жовтої преси», щоб насильство було невідворотно караним, а всі персональні дані –захищеними. Потрібно мінімізувати ретравматизацію потерпілих, унеможливити витік приватних даних. Стиль повідомлення має бути етичним і стриманим», – акцентувала вона.

Важливий акцент за результатами дослідження полягає в тому, що потерпіла не повинна відчувати себе героїнею бульварної преси, читаючи на суддівській сторінці інформацію про справу. Це стосується й лексики, яка використовується, і дотримання конфіденційності тощо. Має бути здорове подання матеріалу з повагою до людини, яке демонструє, що є невідворотність покарання, що судді навчені й чутливі. Це має мінімізувати страх бути несприйнятими системою.

Член Вищої ради правосуддя Олександр Сасевич підкреслив, що надзвичайно важливо усвідомлювати до яких наслідків може призвести стиль викладу інформації про розгляд судом справ такої категорії. З огляду на це мають бути напрацьовані єдині системні підходи до комунікації та стандарти. Член ВРП вважає за необхідне продовжити практику проведення спільних тренінгів для суддів-спікерів і журналістів.

Суддя Дніпровського районного суду м. Києва Віра Левко зазначила, що через свою вразливість потерпілі від сексуальних злочинів потребують більш чуйного ставлення з боку представників поліції, прокуратури, судів. Потрібен підхід, орієнтований на потерпілих. Вона представила присутнім модельну сторінку Дніпровського районного суду м. Києва, на якій акумулюється різностороння інформація для потерпілих від сексуального насильства. Ідея виокремлення вказаних даних у додаткову вкладку на сайті знайшла підтримку серед інших суддів, які вважають за необхідне впровадити такий підхід і в судах, у яких вони працюють.

Членкиня Вищої ради правосуддя Тетяна Бондаренко висловила вдячність авторам дослідження, вказавши, що про висновки за результатами цієї корисної роботи необхідно поінформувати суддів. За її словами, інформаційний супровід цієї чутливої теми має бути таким, щоб постраждалі були впевнені, що в судах знайдуть справедливість і захист. Стиль повідомлень суду, на її переконання, має бути стандартизованим. Вона також зауважила, що тематична вкладка на сайтах судів повинна містити зрозумілий алгоритм дій, мати й практичне, а не лише інформативне наповнення.