Інтерв'ю Голови Державної судової адміністрації України Олексія Сальнікова, спеціально для порталу "ЮРЛІГА"

Олексію Олександровичу, хочу почати нашу розмову з, можна сказати, традиційного питання: яким для Вас особисто та ДСА України був минулий рік?

Для мене особисто, для ДСА України та для всієї судової системи загалом 2022 рік був надскладним.

З першого дня повномасштабного вторгнення й по сьогодні я перебуваю на робочому місці, і попри небезпеку поруч зі мною 24/7 працювала і працює моя команда.

24 лютого завдяки активній підтримці членів Вищої ради правосуддя, Голови Ради суддів України Богдана Моніча і членів Ради суддів України, які в цей же день провели засідання, було визначено оперативні заходи, які негайно слід було реалізувати в судовій владі.

Для постійного зв'язку та щоденного оперативного інформування було ухвалено рішення створити телеграм-канал, до якого підключились судді, керівні працівники ДСА України та її територіальних управлінь.

Тоді ж з метою оперативної координації дій з органами системи правосуддя при РСУ було утворено оперативний штаб, до якого ввійшло керівництво Ради суддів України, ДСА України, Служби судової охорони. Кожен почав працювати за своїм напрямом. Усе це дало можливість навіть в умовах воєнного стану забезпечити безперебійний доступ громадян до правосуддя, збереження життя людей, а також майна судів і справ. Важливо, що ми зберегли стабільне функціонування судової влади.

І дуже важливим є те, що завдяки злагодженій та конструктивній комунікації колективу ДСА України вдалося суттєво оптимізувати діяльність установи та людський ресурс.

Я знаю, що одним із перших викликів, який постав перед ДСА України, було запобігти знищенню електронних ресурсів судової влади. Пригадуєте, як із цим впорались?

Так, з початком широкомасштабного вторгнення війни з метою запобігання загрозам втрати або знищення електронних інформаційних ресурсів судової влади України першочергово було вжито таких заходів:

• здійснено резервне копіювання локальних баз даних судів і всіх інших наявних програмних продуктів судової влади України на додаткових фізичних носіях та у хмарному сховищі;

• забезпечено переміщення резервного Центру обробки даних (разом зі всім серверним обладнанням) на територію з меншим ризиком його фізичного захоплення або знищення;

• налагоджено ефективну взаємодію з Національним координаційним центром кібербезпеки та Службою безпеки України у сферах кібербезпеки й кіберзахисту;

• державні підприємства ДСА України власними силами з використанням спеціалізованого обладнання та у взаємодії з ДКІБ СБ України постійно здійснюють блокування шкідливого програмного забезпечення та вживають необхідних заходів щодо реагування на DDOS-атаки. Протягом 2022-го та першого півріччя 2023 року було зафіксовано близько 250 кіберінцидентів, 7 із яких DDOS-атаки;

• організовано технічну можливість віддаленого доступу до автоматизованої системи документообігу суду суддям та працівникам апарату суду;

• скоординовано роботу щодо передання баз даних судів, які припинили здійснювати правосуддя, до судів, яким передано територіальну підсудність;

• для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу частково обмежено доступ до окремих судових рішень у Єдиному державному реєстрі судових рішень. Передусім це стосується кримінальних проваджень судів, які опинилися на тимчасово окупованих територіях чи припинили свою роботу у зв'язку з веденням бойових дій, а також інформації про адреси місць розташування та найменування військових частин та формувань Збройних Сил України.

І це лише декілька прикладів.

А чи продовжували в цей складний час роботу щодо розбудови інструментів електронного правосуддя? Які кроки в напрямку інформатизації судів вдалося зробити у 2022 році?

Протягом 2022 року зроблено надзвичайно багато:

• забезпечено підключення до підсистем "Електронний суд" та "Електронний кабінет" Великої Палати Верховного Суду, Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, Вищого антикорупційного суду;

• затверджено за погодженням із Міністерством цифрової трансформації України галузеву Програму інформатизації місцевих та апеляційних судів і проєкту побудови Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи на 2022-2024 роки;

• ДСА України, як державного замовника, унесено до Національної програми інформатизації на 2022-2024 роки (Постанова Верховної Ради України від 08.07.2022 № 2360-ІХ);

• запроваджено електронну авторизацію в Електронному суді з використанням "Дія-підпис" та системи ID.GOV.UA. Це надало змогу громадянам, які в умовах війни виїхали за кордон, користуватися сервісами електронного судочинства з території інших країн, де неможливо отримати електронний підпис Українського АЦСК;

• доопрацьовано функціонал підсистеми відеоконференцзв'язку в частині забезпечення можливості збереження записів судових засідань у централізованому файловому сховищі, що дає змогу судам відмовитися від записів судових засідань на компакт-дисках. Щорічна економія коштів судів на цих витратах становитиме орієнтовно 15-20 млн гривень;

• упроваджено телеграм-чат-бот Єдиного інформаційно-довідкового центру судової влади України, який надає можливість громадянам дистанційно отримувати необхідну інформацію про стан розгляду справ;

• реалізовано автоматизований сервіс проведення судами онлайн-трансляцій судових засідань на вебпорталі судової влади України;

• реалізовано можливість дистанційного ознайомлення із записами судового засідання в електронних кабінетах учасників справ після сплати судового збору;

• реалізовано механізм надсилання документів іншим учасникам судового процесу (за наявності в них Електронних кабінетів);

• забезпечено інтеграцію підсистеми "Електронний суд" із сервісами Дія. Уже на сьогодні, завдяки реалізованому адміністратором Електронного суду АПІ, ми надсилаємо до Дії повідомлення про дату й час судових засідань та судові рішення разом з електронними підписами суддів, які можна за необхідності завантажити в мобільний телефон. У подальших планах розроблення для Дії сервісів із надсилання електронних виконавчих документів та онлайн-оплати штрафу й судового збору за постановами у справах про адміністративне правопорушення;

• за рахунок Проєкту Європейського Союзу "Інтероперабельність, Е-послуги та кібербезпека (EU4DigitaIUA)" розроблено модуль автоматизованої взаємодії з іншими автоматизованими системами ЄСІТС, упровадження якого забезпечить отримання даних з інших електронних інформаційних ресурсів, держателями (адміністраторами) яких є органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Окрім цього, завершено роботи з реалізації:

- сервісу з автоматичного надсилання судами судових викликів і повідомлень учасникам судового процесу за допомогою месенджера (Viber). Цей сервіс є більш економічним, оскільки вартість однієї надісланої судової повістки за допомогою месенджера (Viber) утричі дешевша за вартість однієї надісланої судової повістки у вигляді SMS-повідомлення;

- сервісу з можливості отримання суддями в Електронному кабінеті даних з: Єдиного державного демографічного реєстру; Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

- сервісу надсилання сторонам електронних виконавчих документів, а також їх пред'явлення до органів державної виконавчої служби в електронній формі (запуск цього сервісу відбудеться після введення в дію Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі представниками правничих професій, юридичними особами та фізичними особами - підприємцями).

Упровадження цього сервісу сприятиме збільшенню відсотка виконання органами державної виконавчої служби виконавчих документів судових рішень, за якими стягувачами є держава, державні органи, а також дасть змогу економити бюджетні кошти на поштові відправлення (орієнтовно більш як 10 млн грн на рік);

- механізму бронювання залів судових засідань.

У якому стані нині перебуває фінансове забезпечення судової влади? Як Ви оцінюєте забезпечення у 2022 році та в поточному році?

Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" для місцевих та апеляційних судів, а також установ судової влади на початок минулого року було затверджено 19 млрд 35 млн грн, що забезпечувало 71 % від потреби у фінансових ресурсах ДСА України як головного розпорядника бюджетних коштів. Зазначена сума є рекордною на сьогодні для судової системи за всі роки. Для прикладу, на початок 2021 року ДСА України мала бюджет у 15,6 млрд грн.

Однак у зв'язку з розпочатою на початку 2022 року збройною агресією у березні та квітні було проведено секвестри держбюджету, унаслідок чого бюджетні призначення для судової влади було зменшено на 11 %.

Аналізуючи бюджетні призначення, передбачені у 2022 році ДСА України як головному розпоряднику бюджетних коштів, 90 % усього фінансового ресурсу спрямовано на оплату праці та нарахування на заробітну плату. Зазначене майже тотожно значенню відповідного показника 2021 року, який становив 91 %.

Тож судова система має соціально спрямований бюджет; видатків розвитку немає взагалі, а на забезпечення здійснення судочинства й оплату комунальних послуг та енергоносіїв спрямовано лише 10 % фінансового ресурсу.

Попри секвестри бюджету у 2022 році нам вдалося утримати рівень середньої заробітної плати працівників апаратів судів на рівні 2021 року, розмір суддівської винагороди не зменшувався.

Важливо, що у 2022 році ДСА України вдалося донести до законодавців, зокрема профільних комітетів Верховної Ради України, відповідних міністерств і відомств, свою правову позицію щодо бюджету судової влади на 2023 рік.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" Державній судовій адміністрації України як головному розпоряднику бюджетних коштів передбачено бюджетні призначення в сумі 17,3 млрд грн, що на 407 млн грн більше, ніж на кінець 2022 року.

Бюджетні призначення відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" забезпечують 56,2 % необхідних соціальних видатків системи правосуддя. Потреба у видатках на оплату комунальних послуг та енергоносіїв забезпечена в повному обсязі. Інші поточні видатки судів, органів і установ системи правосуддя задоволено на 42,8 %.

Майже 90 % бюджетних призначень передбачено спрямувати на оплату праці та нарахування на неї, на оплату комунальних послуг і енергоносіїв - близько 4 % бюджетних призначень 2023 року, питома вага інших поточних видатків на забезпечення судочинства становить 7 %. Фонд оплати праці у 2023 році становить на 2 % більше, ніж у 2022 році.

Крім того, хочу зауважити, що з 24 лютого 2022 року у складі Збройних Сил України та інших військових формувань нашу країну захищають 380 працівників судової системи, з яких: 55 суддів і 325 працівників апаратів судів та установ системи правосуддя. Я надзвичайно пишаюсь цими людьми і вдячний їм за те, що вони боронять нашу рідну Українську землю. Попри складні фінансові умови, судова система не залишається осторонь допомоги Збройним Силам України - із заробітної плати працівники судової системи вже перерахували понад 582 млн гривен.

Скажіть, будь ласка, чи відомо, яка на цей час потреба в матеріально-технічному забезпеченні для зруйнованих чи розграбованих судів? Про яку суму йдеться за попередніми підрахунками?

На сьогодні повністю зруйнованими є 15 приміщень судів, 116 приміщень 107 судових установ зазнали пошкоджень різного ступеня аж до повного руйнування та розкрадання майна, з яких 102 є судами (14 % від загальної кількості приміщень судів), чотири приміщення територіальних управлінь ДСА України в Миколаївській, Харківській, Чернігівській та Херсонській областях, одне приміщення Національної школи суддів України та одне приміщення ТУ ССО в Миколаївській області.

Унаслідок військової агресії рф у судах на деокупованих територіях практично все комп'ютерне обладнання було вкрадено або пошкоджено.

Загалом по Україні внаслідок війни суди втратили понад 5,4 тис. одиниць комп'ютерної техніки.

16 грудня 2022 року набрав чинності спільний наказ Міністерства економіки України та Фонду державного майна України "Про затвердження Методики визначення шкоди та обсягу збитків, завданих підприємствам, установам та організаціям усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації, а також упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності" від 18.10.2022 № 3904/1223.

ДСА України з метою формування обсягу бюджетних асигнувань звернулася до розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня з проханням опрацювати питання визначення шкоди й обсягу збитків, завданих внаслідок знищення та пошкодження державного майна судових органів у зв'язку із збройною агресією російської федерації, а також упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні діяльності з урахуванням Методики та надати пропозиції щодо обсягу коштів, необхідних для проведення незалежної оцінки збитків таких об'єктів.

Зазначене дало змогу попередньо визначити необхідний обсяг коштів для проведення незалежної оцінки збитків знищеного або пошкодженого державного майна судових органів. Необхідний обсяг коштів визначено на рівні 2,8 млн гривень.

На жаль, видатки розвитку бюджетом не передбачено. Але питання відбудови зруйнованих та пошкоджених будівель і приміщень судів внесено до проєкту плану відновлення України, розробленого Національною радою з відновлення України від наслідків війни.

Крім того, ми звернулися до Міністерства юстиції України з проханням надати роз'яснення стосовно алгоритму дій ДСА України для внесення збитків, завданих судам, органам та установам у системі правосуддя у зв'язку зі збройною агресією російської федерації, до Міжнародного реєстру збитків, завданих агресією російської федерації проти України. Чекаємо на роз'яснення.

З початком повномасштабного вторгнення російського агресора на територію України та катастрофічних руйнувань, ним спричинених, постало питання забезпечення доказової бази для відшкодування завданих збитків. Відправлення правосуддя ґрунтується на достатньому обсязі належних та допустимих доказів, одним із яких є висновок судового експерта.

На Саміті глав держав та урядів Ради Європи, що відбувся у Рейк'явіку 16-17 травня 2023 року, оголошено про створення Міжнародного реєстру збитків, завданих агресією російської федерації проти України.

На разі, ураховуючи складність роботи експерта в умовах воєнного стану, захоплення експертних приміщень і будівель судів на окупованих та уже звільнених територіях, а також загрозу пошкодження приміщень на решті територій і, як наслідок, знищення чи пошкодження оригінальних експертних висновків, що містяться в них, у співробітників ДП "Інформаційні судові системи" виникла ідея створення функціонального модуля формування та акумулювання експертних висновків на Платформі "Е-збитки".

Такий функціонал дасть змогу забезпечити потреби у збиранні, накопиченні, обліку, обробці, зберіганні й захисті інформації (документів) про пошкоджене та знищене нерухоме майно судової системи, координати об'єктів, шкоду і збитки, завданні внаслідок пошкодження такого майна, та іншу інформацію.

Таку загальнодержавну ідею підтримали інвестори, зокрема компанії UNDP, з якими планується, орієнтовно з липня, старт 9-місячного проєкту розроблення пілотної версії Платформи. На сьогодні маємо концепт-проєкт Платформи "Е-збитки" із чітким планом його розроблення та впровадження для судової системи.

А на якому етапі перебуває відновлення (ремонт, закупівля пошкодженого обладнання тощо) зруйнованих або пошкоджених приміщень? Чи вдалося щось зробити?

ДСА України спільно з територіальними управліннями ДСА України та судами постійно опрацьовує питання можливості проведення відновлювальних робіт у приміщеннях судових установ, що були пошкоджені внаслідок військової агресії росії, у тому числі приміщень судів, які знаходяться в нещодавно деокупованих населених пунктах.

Військово-цивільні адміністрації Сумської, Харківської, Херсонської, Чернігівської, Миколаївської, Запорізької, Одеської областей допомогли нам у питаннях відновлення та подальшої належної роботи судів.

Уже вдалося відновити роботу судів на Київщині, Сумщині, Чернігівщині, Харківщині, Миколаївщині, а також частково в Херсонській області після деокупації території (без додаткового фінансування з Державного бюджету України). На сьогодні відновлено роботу 59 судів.

Спільними зусиллями ДСА України із судами, територіальними управліннями ДСА України та місцевою владою протягом 2022 року проведено аварійні відновлювальні роботи з усунення пошкоджень 47 приміщень судових установ на загальну вартість 23,6 млн грн, а саме: замінено вікна, вхідні двері, проведено ремонт покрівель, фасадів, внутрішні оздоблювальні роботи.

Хочу також зазначити, що протягом 2022 року, крім відновлення пошкоджених приміщень, усе ж таки вдалося провести роботи з поточного ремонту ще 147 приміщень судових установ на загальну суму 24 млн грн, за рахунок коштів місцевого бюджету проведено ремонті роботи 8 приміщень судів на загальну суму 7,8 млн гривень.

Які завдання Ви ставите на найближче майбутнє?

Найважливіше для мене - забезпечити безперебійну діяльність судів та повноцінний доступ громадян до правосуддя, а отже це - і відновлення роботи судів, і вирішення питань фінансування як задля такого відновлення, так і задля забезпечення належного рівня заробітної плати працівників апарату судів. Також це робота над змінами до законодавства, які б спростили цілий ряд процесів і дали змогу максимально швидко й ефективно відновлюватися системі правосуддя загалом. Звісно, ми продовжуємо працювати над диджиталізацією судової системи, забезпечуємо подальше доопрацювання ЄСІТС.

З перших днів широкомасштабної війни відбувається активна робота з міжнародними партнерами з розвитку в рамках реалізації таких проєктів та програм: Проєкт Європейського Союзу "Підтримка реформ та цифровізації сектору юстиції в Україні "ПРАВО-JUSTICE", Програма USAID "Справедливість для всіх", Програма ООН з відновлення та розбудови миру, Проєкт Ради Європи "Підтримка судової влади України в забезпеченні кращого доступу до правосуддя", українсько-канадський Проєкт "Підтримка судової реформи" щодо надання судам міжнародної технічної допомоги. Загальна сума допомоги протягом останніх двох років - майже 36 млн грн (і це лише матеріальні ресурси).

Ми співпрацюємо з міжнародними організаціями з метою залучення можливих альтернативних джерел фінансування на забезпечення судів комп'ютерною технікою та оргтехнікою, зокрема в рамках Програми ООН з відновлення та розбудови миру, здійснюється закупівля комп'ютерної та оргтехніки для тимчасово переміщених судів та судів, розташованих на деокупованих територіях.

Тривають переговори Програми USAID "Справедливість для всіх" із керівним офісом донорів щодо виділення Програмі USAID додаткових коштів (орієнтовно 160 млн грн) для відбудови зруйнованого приміщення суду або реконструкції кількох пошкоджених приміщень судів.

Завершено передавання комп'ютерної техніки та генераторів переможцям Ініціативи "Модельні суди" в рамках Проєкту Європейського Союзу "Підтримка реформ та цифровізації сектору юстиції в Україні "ПРАВО-JUSTICE" на суму майже 3 млн гривень.

Також варто зазначити, що наші міжнародні партнери з розвитку підтримують ДСА на шляху активної цифровізації системи правосуддя.

Усе це неможливо без усебічної підтримки Вищої ради правосуддя, Ради суддів України, за що висловлюю їм мою глибоку подяку. У тісній співпраці з апеляційними та місцевими судами ми вже подолали і ще подолаємо багато викликів.

Моя подяка також Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та його очільнику Денису Маслову за підтримку у вирішенні питання збільшення фонду оплати праці працівників апарату судів.

А ще я дуже вдячний своїй команді - колективу ДСА України, керівникам і колективам територіальних управлінь ДСА України.

Щодня вони доводять свою здатність оперативно реагувати на всі виклики, виконувати складні завдання та ухвалювати інколи не популярні, але дуже важливі рішення.

Звісно ж, судова система дещо змінила формат роботи під час війни. Проте найголовніше, що судова гілка влади продовжує працювати, удосконалюватись і розвиватись, її працівники докладають максимум зусиль для вирішення найскладніших питань за будь-яких обставин задля забезпечення доступності правосуддя.

Портал "ЮРЛІГА"