Блог члена ВРП Павла Гречківського для "Юридичної практики"

29 червня, на наступний день після офіційного свята Конституції Верховна Рада вирішила з Конституції познущатися і ухвалила закон «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо відновлення роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України» (законопроєкт № 3711-д).

Основна ідея: обрати нових членів ВККС через кадровий конкурс у два етапи. Для цього на одну каденцію буде створено комісію у складі суддів та міжнародних експертів, відібрано 32 доброчесних кандидатів на 16 вакансій, а далі з цього списку ВРП призначить членів нової ВККС. Як буде оцінюватися доброчесність, вирішить сама конкурсна комісія, бо в законі формальні критерії відсутні (і це визнавала навіть Венеційська комісія і рекомендувала їх уточнити). Тобто, доброчесність і фаховість — виняткова експертиза міжнародних представників, і це не єдиний сюрприз для бажаючих взяти участь у конкурсі до ВККС, які вірять у власну бездоганну репутацію і професійні здобутки. Для експертів всього цього просто не існує.

Кандидатів у експерти з кадрових відборів для судової влади країни нам уже пообіцяли прислати з-за кордону без зволікань. Треба розуміти, що іншої роботи, ніж обирати членів ВККС в Україні, у цих людей просто немає. Законопроєкт також передбачає, що їм на допомогу будуть залучатися додаткові експерти і фахівці — і це кадрове підсилення будуть забезпечувати ті самі міжнародні та іноземні організації, які делегують «основних» експертів. Тут жодних сюрпризів не буде — навіть думки і поради цих помічників давно відомі.

Коли це все закінчиться, конкурсна комісія оновиться і складатиметься з суддів та представників юридичних професій. Хоча, в країні перманентної судової реформи так далеко ніхто не планує, тим більше, що експеримент з вирішальною роллю іноземців у кадрових призначення в національні органи правосуддя відбувається вперше в світі — жодна країна не дійшла до такої геніальної ідеї.

Треба сказати, що спочатку 3711-д несамовито критикували, лякали «смертю судової реформи», закликали не ухвалювати: активісти перед другим читанням депутатів називали державними зрадниками, а всій країні обіцяли втрату стратегічних досягнень на міжнародній арені. Втім, щойно до законопроєкту вписали блокуючу і вирішальну роль міжнародників, він став «історичною можливістю» і взагалі отримав шквал компліментів від західних посольств і тих самих активістів, які тиждень тому слали прокльони на кожного прихильника цього законопроєкту.

Чудо сталося, як мій погляд, не без порушення Регламенту, адже найбільш цінна поправка для міжнародників і грантових організацій в ході підготовки до другого читання не пройшла профільний комітет ВР з правової політики. Тобто, її не мали голосувати депутати в залі. Очевидно, це не єдине порушення, і хаос з поправками може зіграти злий жарт з фінальним текстом закону. Втім, закон після врахування всіх «побажань» містить позаконституційні норми із ризиком втрати частини державного суверенітету, тому згадка про регламент ВР — це ніби недоречна вимога до гарних манер під час пограбування.

На цьому куражі, натхненні мотивуючими заявами міжнародних партнерів, депутати обіцяють ухвалити ближчим часом і другу частину нової судової реформи — законопроєкт № 5068. Тим більше, що ця законодавча ініціатива подана на виконання умов меморандуму з МВФ та кредитної угоди з Євросоюзом на 1,2 млрд доларів США, і цей аргумент сильніший за конституційні вимоги. З великою вірогідністю, ухвалені в такий спосіб закони поглиблять кризу в судовій системі або й взагалі призведуть до тотального локдауну правосуддя, тому кричати про перемогу — сміливо, але дуже передчасно.

І останнє. Дізнався, що сьогодні на Комітеті з правової політики до законопроєкту № 5068 запропоновано внести поправку, що Етична рада при ВРП у складі міжнародників не буде проводити перевірку доброчесності членів ВРП, які є суддями та проходили кваліфікаційне оцінювання (до речі, у тій самій ВККС, яку розігнали за один день на попередньому етапі судової реформи). Тобто, Етична рада при ВРП буде створена лише заради 4 (чотирьох) членів ВРП.

Ну нарешті, уже в сам законопроєкт записують реальну мету всієї цієї затії. Пропоную йти на ще більшу відвертість і просто вписати прізвища цих 4 членів ВРП в законопроєкт. Так ми будемо швидше рухатися до світлого майбутнього.