Видання: «Юридичний вісник України»

Номер видання: 39-41 (1419-1421)

1-16 жовтня 2022 року 

Із 24 лютого 2022 року Україна перебуває у стані повномасштабної війни з країною-агресором, що відобразилось на всіх сферах життя нашої держави, зокрема і на судовій системі.

Наразі судова система проходить безліч випробувань і трансформацій.

На жаль, саме на цей складний період припала відсутність діючих органів у системі судоустрою – Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та Вищої ради правосуддя. Однак виклики, які постали перед суспільством сьогодні, вимагають негайного реагування.

Будь-який свідомий громадянин, незалежно від віку та посади, має рішуче засуджувати та вважати неприпустимими прояви державної зради та колабораційної діяльності, особливо серед суддів.

На сьогодні широкому загалу вже відомі випадки колабораційної діяльності серед суддів, що є порушенням присяги, а тому члени ВРП неодноразово публічно наголошували на тому, що неповноважність вищого органу суддівського врядування несе загрози для стабільності судової системи та безпеки всієї держави.

Саме тому члени Ради наполягають на ухваленні законодавчих змін, які дадуть змогу, незважаючи на відсутність повного складу Ради, реагувати на подібні випадки та притягувати до відповідальності суддів, які порушили присягу.

Важливо також усвідомлювати, що такі поодинокі випадки колабораційної діяльності серед суддів не повинні кидати тінь на всю судову систему, адже з-поміж суддів також є справжні воїни і патріоти своєї справи та держави.

Сьогодні судді, відчуваючи свою відповідальність, віддають частину суддівської винагороди на підтримку Збройних сил України, більше того, судді виступають на захист України від окупанта.

За даними Державної судової адміністрації України, загальна кількість осіб, призваних до лав Збройних сил України та інших військових формувань під час мобілізації, становить 363 особи.

При цьому неодноразово наголошувалося, що судді, які боронять нашу державу, мають забезпечуватись належним чином, оскільки суддівська винагорода є конституційною гарантією судді і не може бути зменшена.

Однак з огляду на фінансову нестабільність в Україні у воєнний час судді має бути надано виключне право визначатись – отримати грошове забезпечення військовослужбовця або суддівську винагороду.

Вища рада правосуддя не припиняє опікуватись питанням фінансового забезпечення судової системи. Члени Ради беруть активну участь у засіданнях робочих груп комітетів Верховної Ради України для стабілізації кризової ситуації, зумовленої недофінансуванням судів, вживають заходів для задоволення першочергових потреб – фінансування видатків на оплату комунальних послуг, заробітну плату працівників апаратів судів, придбання канцтоварів тощо.

Абсолютно переконана, що забезпечення гідного рівня фінансового забезпечення працівників апаратів судів – помічників суддів, секретарів судового засідання, працівників канцелярії та інших відділів – є надважливим питанням. Судді не можуть працювати без свого офісу та гідного забезпечення ведення діловодства, оскільки шлях позову від позивача до судді починається з канцелярії суду і передбачає певні процедури, які забезпечуються професійним супроводом працівників апаратів судів.

Таким чином, питання забезпечення фінансової стабільності у частині збереження гарантій суддів і працівників апаратів судів є рівнозначними і мають бути вирішені парламентарями шляхом внесення відповідних змін до законодавчих актів.

Для цього можна навіть розглянути можливість закріплення в законі єдиного посадового окладу для кожної категорії працівників апаратів судів з метою недопущення навіть теоретичної можливості обмеження їхніх фінансових гарантій.

Враховуючи, що наразі заплановано проведення з’їздів представників різних правничих професій для обрання суддів Конституційного Суду України та членів ВРП, звертаю увагу, що вказані зібрання передбачають також фінансові витрати, які на сьогодні не компенсуються повною мірою.

Економія має бути у всьому, тому є пропозиція вказані з’їзди, конференції, зокрема з’їзд суддів, провести в режимі суттєвої економії бюджетних коштів, тобто без зайвих витрат, до чого учасники з’їздів та конференцій мають поставитися свідомо та з розумінням.

Окрім того, запропоновано непопулярний, але дієвий механізм наповнення спеціального фонду Державного бюджету України за рахунок підвищення ставок судового збору.

Відповідні законопроєкти вже зареєстровані у Верховній Раді України за номерами  8047, 8046.

Однак члени Вищої ради правосуддя, прагнучи вирішити фінансові проблеми судової системи, виказували позицію законодавцю взагалі забрати верхню межу судового збору, що дасть можливість оперативніше наповнити бюджет.

Така норма може бути тимчасовою, на період дії воєнного стану, але фактично є вимушеною і може суттєво допомогти.

Наголошую, що незважаючи ні на що, Вища рада правосуддя вкотре закликає всіх суб’єктів делегування сформувати її повний склад. Державна влада за відсутності повноважного конституційного органу суддівського врядування не може здійснюватися у повному обсязі.

У такому випадку ми зможемо вирішити низку надважливих питань, вирішення яких не може відкладатись на довший час, з-поміж яких – реагування на прояви колабораційної діяльності в судовій системі.

Будь-які замахи на вчинення державної зради всередині України, в будь-якій гілці влади, особливо у судовій, мають бути нейтралізовані моментально, як того вимагає законодавство та Основний Закон України.

У такі важкі для нашої країни часи державна машина має функціонувати чітко, безперервно та якісно.

Це наблизить нас до Перемоги! 

Все буде Україна!

Член Вищої ради правосуддя

Оксана Блажівська