Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Видання: «Юридична газета»
Автор: Павло Чернишук
7 листопада в Києві Вища кваліфікаційна комісія суддів України, Вища рада правосуддя спільно з Асоціацією правників України, проєктом ЄС «Право-Justice» та програмою USAID «Справедливість для всіх» провели круглий стіл: «Майбутнє судової системи: обговорення проєкту змін до процедур суддівської кар'єри».
Учасники заходу, зокрема, обговорювали новели, що були запропоновані законопроєктами №10140 та №10140-1 «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри».
Про що законопроєкти
У пояснювальній записці до законопроєкту №10140 вказано, що запропоновано внести комплекс суттєвих змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Наприклад, пропонується уточнити ст. 56 положеннями про те, що суддя до звільнення з посади або припинення його повноважень не може бути нагороджений державними нагородами, а також будь-якими іншими нагородами, відзнаками, грамотами, пов’язаними зі здійсненням правосуддя на професійній основі.
Також запропоновано істотно переглянути структуру розділу IV «Порядок зайняття посади судді» та визначити основні критерії доброчесності та компетентності суддів(кандидата на посаду судді), а також передбачити, що ВРП буде затверджувати Єдині критерії для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) після консультацій із ВККСУ, Радою суддів України та ГРД, що відповідає заходам із виконання Державної антикорупційної програми на 2023-2025 роки.
Водночас у ст. 691 пропонується встановити, що щодо кандидата на посаду судді може бути проведено психофізіологічне опитування із застосуванням поліграфа за рішенням Вищої ради правосуддя. Крім цього, законопроєкт пропонує відмовитися від стадії відбіркового іспиту., оскільки, як зазначається в записці, проведення двох іспитів (відбіркового і кваліфікаційного) суттєво затягувало процедуру добору.
Спеціальну перевірку пропонується проводити після стадії кваліфікаційного іспиту, що, як зазначається, сприятиме економії державних ресурсів, адже спецперевірка буде проводитися щодо меншого кола осіб, які вже успішно склали кваліфікаційний іспит. Чинна процедура передбачає протилежне – спочатку проводиться спеціальна перевірка, а потім особи, які успішно її пройшли, складають кваліфікаційний іспит.
Також пропонується скасувати спеціальну підготовку кандидатів на посаду судді, замінивши її початковою підготовкою, яку особа проходитиме після її призначення Указом Президента України на посаду судді тощо.
З повним переліком змін можна ознайомитися тут.
Водночас законопроєкт №10140-1 є альтернативним та на відміну від основного законопроєкту пропонує:
Вітальні слова
На початку заходу з вітальними словами виступили Лариса Рогач, голова КГС ВС, Григорій Усик, голова ВРП, Роман Ігнатов, голова ВККС, Микола Стеценко, президент АПУ, Анна Огренчук, президентка АПУ (2021-2023 рр.), Оксана Цимбрівська, керівниця Проєкту ЄС «Право-Justice» в Україні, та Наталія Петрова, заступниця керівника Програми USAID «Справедливість для всіх».
Григорій Усик, зокрема, зазначив про актуальність обговорення напрямів розвитку судової системи, зокрема зміни процедур добору суддів, нових підходів до оцінювання суддів, завдань та викликів, які постануть перед ВРП, ВККСУ, Громадською радою доброчесності.
Крім цього, він наголосив, що перевірку на відповідність критеріям доброчесності та професійної етики Громадська рада доброчесності має проводити не на етапі визначення кваліфікаційною комісією переможців конкурсу, як це запропоновано, а на стадії затвердження рейтингу кандидатів чи зарахування їх до кадрового резерву. Така процедура буде, на його думку, більш чіткою і прозорою.
Окремо пан Усик назвав дискусійними норми законопроєкту, якими пропонується запровадити психофізіологічне опитування кандидата на посаду судді із застосуванням поліграфа. Голова ВРП звернув увагу на застереження щодо використання поліграфа, наведені у Спільному висновку Венеційської комісії та Генерального директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи.
Лариса Рогач ж наголосила на викликах, які поглибила агресія росії, а також розповіла, що у Верховному Суді залишаються вакантними 41 посада суддів. За її словами, наразі йдуть обговорення того, як рухатися далі, враховуючи, зокрема, велику завантаженість у суддів.
Роман Ігнатов привітав учасників заходу і відзначив актуальність обговорення теми, яка сьогодні перебуває в центрі уваги суспільства. Він закликав присутніх до конструктивного діалогу та об’єднання зусиль у подоланні викликів, що постали перед судовою владою України.
Микола Стеценко наголосив на важливості діалогу між сторонами та обміну думками, а Анна Огренчук вказала на те, що кількість суддів в Україні, які можуть здійснювати правосуддя, є вдвічі меншою, ніж була.
Тема добору
Перша сесія заходу мала тему: «Добір за новими правилами: перспективи та ризики». Модератором панелі був Роман Сабодаш, член ВККСУ.
Руслан Сидорович, член ВКССУ, звернув увагу на проблему дефіциту суддівських кадрів та докладно прокоментував бачення Комісії щодо змін до окремих положень законопроєкту, які безпосередньо стосуються діяльності і повноважень ВККСУ.
На думку Олександра Водяннікова, керівника відділу верховенства права Координатора проєктів ОБСЄ в Україні, законопроєкти багато що спрощують, однак поліграф є «сумнівним інструментом». За його словами, в Європі зазвичай не вітається застосування поліграфа.
Також на заході виступили Андрій Нижний, радник голови Верховної Ради України, який розповів про основні положення добору, Микола Жук, заступник голови Оболонського районного суду міста Києва, та Реда Мольєне, ексголова Державної судової адміністрації Литви, міжнародна експертка Проєкту ЄС «Право-Justice».
Питання щодо ГРД
Друга сесія стосувалася завдань для Громадської ради доброчесності (виклики та можливості). Її модератором був Андрій Савчук, голова Комітету АПУ з процесуального права, член ГРД (2016-2020 рр.), який, серед іншого, вказав, що ГРД довела свою інституційну спроможність.
На думку Олега Яким’яка, адвоката, члена АПУ, члена ГРД, судова система тяжіє до замкненості, тому поява ГРД була тим каналом, завдяки якому судова система «отримала енергію, щоб не втрапити в хаос». Він також вказав, що ГРД може допомогти судовій системі «тримати в тонусі свій стан і не занепадати».
Андрій Пасічник, член ВККСУ, наголосив на важливості взаємодії ВККСУ та ГРД та вказав, що потрібно зрозуміти, яка мета цих органів. На його думку, важливим є момент доступу до якісного та справедливого правосуддя, що сприяє довірі суспільства до суддівської гілки влади.
Громадський діяч, професор, д.ю.н.., член-кореспондент Національної академії правових наук України Михайло Буроменський сказав, що необхідно забезпечити певне наближення підходів ГРД і ВККСУ, зокрема, щодо того, як потрібно підходити до оцінки кандидатів на посади суддів. Він зазначив, що в майбутньому не має виникати розбіжностей через різноманітні підходи в цьому питанні.
Також на заході виступив Др. Пім Альберс, експерт з оцінювання якості роботи судів та установ судової влади, міжнародний експерт Програми USAID «Справедливість для всіх», колишній Спеціальний радник у Директораті з прав людини та правових питань Ради Європи (Комісія Європейського Союзу з питань ефективності юстиції - CEPEJ), а також колишній координуючий політичний консультант Міністерства внутрішніх справ та юстиції Нідерландів.
Він торкнувся, зокрема, теми призначення членів ГРД і доброчесності, зазначивши, що оскільки члени ГРД відповідають за оцінку доброчесності суддів і кандидатів на посади суддів, члени ГРД мають дотримуватися найвищих стандартів етики та доброчесності (в особистому та приватному житті). Водночас питання в тому, хто проводитиме перевірки членів ГРД.
Також, за його словами, є важливим питання доступу до реєстрів ВККСУ (суддівські досьє). Він вказав, що для виконання своїх функцій важливо, щоб ГРД мала доступ до відкритих джерел і деяких державних реєстрів. Хоча через застосування режиму воєнного стану доступ до держреєстрів є проблематичним, однак, на думку експерта, не неможливим. Він запропонував укласти меморандум про взаєморозуміння між ГРД і відповідними урядовими агентствами.
Крім цього, пан Альберс підкреслив важливість зв'язків між ГРД та ЗМІ. Так, він заявив, що між ГРД та ВККСУ має бути взаємна довіра, тому на противагу минулому ГРД не повинна публікувати негативну інформацію про роботу ВККСУ в ЗМІ.
На його думку, бажано, щоб ГРД розробила внутрішні настанови щодо спілкування зі ЗМІ. Як частину цих настанов ГРД може вирішити визначити особу, відповідальну за спілкування зі ЗМІ (можливо, це може бути навіть голова ГРД), яка буде основною контактною особою для зв’язків зі ЗМІ.
Водночас пан Альберс торкнувся теми висновків ГРД, вказавши, що вони мають бути належним чином обґрунтованими та логічно аргументованими (на основі об’єктивних та загальних фактів). Він вказав, що для забезпечення послідовності в роботі ГРД висновки повинні (по можливості) максимально дотримуватися однієї структури. В такому разі в пригоді може стати шаблон.
Отже, рекомендації, за його словами, наступні:
Оцінювання суддів
Третя сесія стосувалася нових підходів щодо оцінювання суддів. Модератором панелі був Віталій Гацелюк, член ВККСУ.
На панелі, зокрема, виступили Олександр Сасевич, член ВРП, Інна Плахтій, членкиня ВРП, Олег Коліуш, член ВККСУ, Роман Маселко, член ВРП, Тетяна Стрелець, суддя КАС ВС, Оксана Хотинська-Нор, завідувачка кафедри нотаріального, виконавчого процесу та адвокатури, прокуратури, судоустрою Навчально-наукового інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка, та Сергій Різник, д.ю.н., проректор з науково-педагогічної роботи та міжнародної співпраці Львівського національного університету імені Івана Франка, професор кафедри конституційного права.
